Хотинська битва Програма "ДМБ" №32 (18.09.2011) Автор: Володимир Кухарський Хотинська битва 1621 — битва між військами Речі Посполитої та Османської імперії біля міста Хотин, Північна Бессарабія. Частина Хотинської війни 1620-1621 рр.. Завершилася перемогою об'єднаних сил Речі Посполитої та українського козацтва. Величезний вклад у знищення турецької армії під Хотином зробили запорізькі козаки на чолі з гетьманом Петром Сагайдачним. В результаті поразки під Хотином турецький султан Осман II був змушений припинити війну. Після розгрому польських військ під Цецорою 1620 (див. Цецорська битва 1620) і татарського нападу на Поділля султан Осман II уклав план завоювання України, Польщі, а згодом і Центральної Європи. 250 - тисячній турецькій та 210 -тисячній татарській армії протистояло лише 87-тисячне польське військо. Деякі джерела вказують кількість турецько-татарських військ - 300-700 тис. Щоб знайти собі союзника, польський уряд звернувся до українських козаків по допомогу, обіцяючи різні права і привілеї. Султан зібрав військо своїх підлеглих з трьох частин світу. Козацька Рада 17 червня 1621 року в урочищі Суха Діброва ухвалила взяти участь у боротьбі проти Туреччини і вислала у Варшаву делегацію на чолі з гетьманом Петром Конашевичем, щоб за свою участь, у протитурецькій боротьбі забезпечити деякі привілеї для козацтва та права для Православної Церкви в Україні. На честь Хотинської битви Папа Грегорій XV та Папа Урбан VIII за мужність війська присвятили день памяті - 10 жовтня і католицька церква до кінця 19 ст відправляла в цей день спеціальну службу.