Анатолій Секретарьов - текст, музика; Роман Кріль - голос; Микола Доляк - флейта; Юрій Харченко - труба; Володимир Войчишин - аранжування, відео; Сергій Новіков - звукове редагування. Вільшанка Ти випурхнеш – вільшанка, ниций птах, з трьох вільшняків, згадаючи в неволі, як в сутінках, переборовши страх, люпин з горохом б’ються в чистім полі. Крізь вербні вуса зімкнені – туди, де лицарі в’юнкі, несамовиті краплинами небесної води притихлу землю зрошують щомиті. Вільшняк здригнеться раптом, і на це вмить в голові вже здогадка готова: мовляв, то, поправляючи сильце, поворухнулась постать птахолова. Насправді ж там, під тулубом верби стежина висне, світиться, біліє. Не чути ні дзюрчання, ні стрільби, не видко ні Стрільця, ні Водолія. Це тіні, тіні з крилами, нічні, прямують, вивертають темні кущі – як спогади – настирні, мовчазні. І, як часи минулі, невмирущі. 1987